двійник

двійник
-а́, ч.
1) Особа, що має повну зовнішню схожість з іншою. || Друга половина за уявного роздвоєння особи.
2) перен. Ідейно і духовно споріднений.
3) тільки мн. Спарені предмети. || мисл. Те саме, що б'юксфлінт.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "двійник" в других словарях:

  • відстійник — а, ч., тех. 1) Басейн, резервуар або спеціальна посудина для очищення рідини відстоюванням. •• Втори/нний відсті/йник відстійник, в якому відбувається біологічне та хімічне очищення стічних вод. Двоя/русний відсті/йник відстійник, в якому процес… …   Український тлумачний словник

  • розфійник — Розфійник: марнотратник [14] розпусник [I] «Розфійник» (марнотрат, марнотратник): «Адіть, говорять, пияк, розфійник, марнотратник! то ти мені вже тепер таке строїш?» (150) викладено «розпусник», незважаючи на контекст і словник Желехівського,… …   Толковый украинский словарь

  • пареме́йник — и паремийник …   Русское словесное ударение

  • ве́йник — вейник …   Русское словесное ударение

  • вербе́йник — вербейник …   Русское словесное ударение

  • во́доотсто́йник — водоотстойник …   Русское словесное ударение

  • воробе́йник — воробейник …   Русское словесное ударение

  • келе́йник — келейник …   Русское словесное ударение

  • куте́йник — кутейник …   Русское словесное ударение

  • лиле́йник — лилейник …   Русское словесное ударение

  • ма́йник — (растение) …   Русское словесное ударение


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»